СКОРОЧЕННЯ ПІД ЧАС ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ

Вже рік я перебуваю у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і працюю на умовах неповного робочого часу. Мене хочуть звільнити з роботи за скороченням штату працівників. Чи має власник підприємства на це право?

Оксана У. м. Київ

Відповідно до ст. 179 Кодексу Законів про працю України за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з виплатою за цей період допомоги відповідно до законодавства. У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною 6-річного віку. Якщо жінка перебуває у згаданій відпустці, вона у будь-який час може вийти на роботу. Згідно із ч. 8 ст. 179 КЗпП за бажанням жінки у період перебування її у відпустці по догляду за дитиною вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за нею зберігається право на одержання допомоги в період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Закон не визначає, де саме жінка має право працювати на умовах неповного робочого дня — на підприємстві, з яким вона перебуває у трудових відносинах, чи на іншому підприємстві. Отже, жінка має право працювати і на тому ж, і на іншому підприємстві.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Тому Ви як жінка, яка доглядає за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і працює на умовах неповного робочого часу, маєте право на одержання щорічної відпустки, при цьому одержуючи допомогу по догляду за дитиною. Це випливає із загальних правил про право працівників на одержання відпусток.

Відповідно до ст. 184 КЗпП Вас не можуть звільнити у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників. Звільнення допускається тільки у випадку повної ліквідації підприємства, з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування здійснюється також у випадках звільнення після закінчення строкового трудового договору.

Вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років ч. 6 ст. 179), одиноких жінок при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда не можуть звільнити не лише з підстав, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП, але й за іншими підставами, які кваліфікуються, як звільнення (розірвання) трудового договору з ініціативи власника. Питання вивільнення жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, може розглядатися тільки після закінчення цієї відпустки або коли дитині виповниться 3 роки (6 років — якщо дитина потребує домашнього догляду за медичним висновком) у випадку, якщо жінка працює, або коли дитині виповниться 14 років, якщо у дитини мати є одинокою.

«Юридичний Вісник України»

N 50, від 15 — 21 грудня 2012 р.

Олександр Демський