Захист клієнтів — оскарження податкових рішень

В лютому та березні 2013року представником нашого юридичного центру були захищені права ТОВ м. Сєверодонецька та ТОВ  м. Кіровська з приводу незаконно винесених повідомлень-рішень органами ДПІ відносно одного і того ж контрагента на загальну суму 1 829 359 грн.fb7f75f1e0_112648

Тож зазначаємо, якщо податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм чинного законодавства то підлягають визнанню недійсними та скасуванню. І Ви маєте право оскаржити ці податкові повідомлення рішення як у адміністративному порядку (але як свідчить практика 99% податкова не змінює своїх рішень) так і у судовому порядку.

Звертаємо Вашу увагу на те, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з ПДВ порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентами платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчиненні контрагентом платника податків до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатись як нікчемні правочини в силу самого   припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності).

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Аналізуючи вказані норми треба зазначити, що для того, щоб стверджувати  про нікчемність правочину, податковою інспекцією треба довести наявність сукупності обставин, що свідчать про нікчемність або удаваність вчиненого правочину. Зокрема встановленню підлягають обставинами: чи були такі дії спрямовані на ухилення від оподаткування в такий спосіб; обізнаність керівників, засновників, пов’язаних осіб про нікчемність, удаваність укладених правочинів та системність такої діяльності суб’єкта господарювання і його контрагентів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов’язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й обліку інших господарських операцій.

Зазначене дасть можливість дійти висновку чи мав намір платник податку одержати економічний ефект у результаті такої діяльності.

Також слід зазначити, що до повноважень, прав, обов’язків податкового органу, встановлених ст. 20, 21 ПК України не входить встановлювати “нікчемність угод” або визнавати їх такими. Вказані дії є перевищення повноважень органу державної податкової служби, відповідальність за які передбачено діючим законодавством.  Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України віл 14.11.2012 року справа № К/9991/50772.

            Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тож бажаємо успіху і розвитку Вам і Вашому бізнесу!!!

 

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.