10 квітня 2014 року в газеті «Голос України» було офіційно оприлюднено Закон N 1188-VII, спрямований на відновлення вже давно підірваної довіри громадян до національної судової системи, більш відомий під неофіційною назвою «Закон про люстрацію суддів».
Нагадаємо, що «люстрація» – це обряд очищення новонароджених шляхом жертвоприношення у Стародавній Греції та Стародавньому Римі. Про те, кого торкнеться таке «очищення» у сучасній Україні, як саме воно відбуватиметься, та чи зможуть у ньому взяти участь звичайні громадяни – ми поговоримо у цьому матеріалі.
Кого і за що перевірятимуть
Здебільшого перевірка торкнеться суддів судів загальної юрисдикції, що одноособово або колегіально виносили рішення у справах стосовно масових акцій протесту у період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом N 1188-VII, зокрема:
1) про обмеження прав громадян на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій в Україні;
2) про тримання під вартою та призначення обвинувальних вироків учасникам масових акцій протесту у зв’язку з їх участю у таких акціях;
3) про накладення адміністративних стягнень на учасників зазначених акцій, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку (ст. 1222 КпАП); за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції (ст. 185 КпАП); за порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів та створення умов для організації зазначених заходів (ст.ст. 1851, 1852 КпАП) та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції;
4) про надання дозволу на проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відносно учасників акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року, у зв’язку з їх участю у таких акціях.
Крім того, перевірці підлягатимуть судді, що виносили рішення у справах, пов’язаних з проведенням виборів до ВРУ VII скликання (за заявою особи, чиї права або інтереси були порушені безпосередньо), а також судді, які розглядали справу або ухвалили рішення з допущенням порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини.
Серед іншого, під час перевірки будуть встановлюватись факти, що свідчать про порушення суддями присяги, наявність підстав для притягнення суддів до дисциплінарної або кримінальної відповідальності.
Хто перевірятиме
Повноваження з проведення перевірки надано Тимчасовій спеціальній комісії, яка діятиме при Вищій Раді юстиції (ВРЮ) та складатиметься з 15 членів.
Члени комісії обираються по 5 чоловік:
— Пленумом Верховного Суду України (з числа суддів у відставці, що протягом останніх 5 років не обіймали адмінпосади в судах, а також не є членами будь-якої політичної партії);
— Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики та Верховною Радою України (з числа представників громадськості, які є громадянами України та мають вищу юридичну освіту).
Ця норма викликала багато суперечок, оскільки Закон не встановлює обмежень щодо досвіду та політичної належності представників громадськості. Тобто членом комісії може бути фактично кожен випускник юридичного факультету, що належить до будь-якої партії. Це дає підстави сумніватися у кваліфікації та політичній неупередженості членів комісії, а отже, і в об’єктивності перевірок.
Не будемо зупинятися на нюансах роботи та повноваженнях членів комісії, оскільки це детально розписано в Законі, лише зазначимо, що Закон передбачає їх співпрацю з судовими та правоохоронними органами.
Крім того, засідання комісії проводитимуться з допуском ЗМІ, а гласність її роботи забезпечуватиметься шляхом публікації щомісячного звіту та детальних повідомлень про перевірки на веб-сайті ВРЮ та/або в газеті «Голос України».
Перевірка суддів проводиться протягом 1 року з дня формування складу Комісії. Після закінчення цього строку діяльність Комісії припиняється.
Як ініціювати перевірку
Фізична або юридична особа, що бажає ініціювати перевірку, повинна подати до Комісії протягом 6 місяців з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення про її утворення письмову заяву.
Заява повинна містити такі відомості:
1) найменування (для юросіб) або ім’я (ПІБ для фізосіб) особи, яка подає заяву, її місцезнаходження (для юросіб) або місце проживання (для фізосіб), номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності);
2) ПІБ судді, щодо якого має бути проведена перевірка, його посада, повна назва суду, в якому він працює;
3) обґрунтування необхідності проведення перевірки з зазначенням судових рішень, що складають зміст перевірки;
4) перелік матеріалів, які додаються до заяви.
До заяви додаються копії судового(-их) рішення(-нь), прийнятого суддею щодо перевірки якого подається заява, що були винесені у справах (справі) з вищенаведених питань, а також копії рішень апеляційної та касаційної інстанцій у цих справах (за наявності).
Тимчасова спеціальна комісія може повернути без розгляду заяву заявнику лише у випадку, якщо до такої заяви не додано копій судових рішень, або якщо заява не відповідає вимогам, передбаченим Законом. При цьому заявник може повторно звернутися із такою заявою після виправлення недоліку.
Заяви, що надійшли після спливу 6-місячного строку, а також заяви, відносно яких Тимчасова спеціальна комісія не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються для продовження розгляду до ВРЮ за загальною процедурою.
Наслідки перевірок
Під час перевірки Комісія може дійти висновку про:
— порушення суддею присяги;
— притягнення його до дисциплінарної або кримінальної відповідальності.
Висновок про порушення присяги направляється Вищій раді юстиції. Нагадаємо, що порушення присяги є підставою для звільнення судді з посади.
Питання щодо дисциплінарної відповідальності також розглядатиметься ВРЮ або Вищою кваліфікаційною комісією суддів.
А ось матеріалами, що містять ознаки кримінальних правопорушень, займатиметься Генпрокуратура України.
Прикінцеві та перехідні положення
Серед іншого, Закон передбачає звільнення з 11 квітня 2014 року з адмінпосад голів вищих спеціалізованих судів, апеляційних, місцевих судів та їх заступників, а також працівників секретаріату.
Також Закон вносить зміни до низки нормативних актів щодо повноважень та обрання на посади суддів та членів ВРЮ.
Чого очікувати?
Загалом Закон N 1188-VII містить багато спірних положень та викликав неабиякий інтерес як українських, так і європейських експертів. Цікаво, що даний нормативний акт ВЖЕ пропонується скасувати, оскільки при його прийнятті було порушено Регламент ВР. Однак поки що він розпочав свою дію.
Розробляючи відповідний законопроект, законодавці очікували, що його впровадження у життя призведе до ліквідації корупції та очищення суддівського корпусу від суддів, що порушують присягу, однак чомусь згадується відомий афоризм: «Задумал хорошее дело — не испорть его плохим исполнением».
Стаття підготована з викоританням інформації
Компанія «Дінай»
від 11 квітня 2014 р.
авт.Анна Скуміна