Статут товариства з обмеженою відповідальністю
Товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю: новий закон — нові правила, зміни до статуту
6 лютого 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Фактично, тепер це спеціальний закон, який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі — товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників.
Важливі зміни:
Кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю не обмежується (ст.4)
Можливість укладання корпоративного договору (ст.7)
Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника товариства (ст.23)
Органи управління товариством (ст.29-41)
Товариство з додатковою відповідальністю (ст.57)
Коли почне діяти новий закон про товариства з з обмеженою та додатковою відповідальністю?
Що робити діючим товариствам з обмеженою та додатковою відповідальністю?
Кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю не обмежується (ст.4)
Тепер можлива реорганізація акціонерного товариства у товариство з обмеженою відповідальністю, а не тільки у товариство з додатковою відповідальністю, а також заснування ТОВ з кількістю учасників більше ніж 100 осіб.
Можливість укладання корпоративного договору (ст.7)
Це договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації (далі — корпоративний договір), та є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі. Корпоративний договір, який не відповідає цим вимогам, є нікчемним.
Також ст.8 передбачено можливість видачі безвідкличної довіреності з корпоративних прав.
Створення Товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю (ст.9-11)
Створення товариства відбувається за рішенням його засновників. Установчим документом товариства є статут. ВАЖЛИВО: Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства. Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально. Тобто, тепер підписи учасників на статуті обов’язково посвідчуються нотаріально.
ВАЖЛИВО, що зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально. Тобто, вирішена ситуація коли засновники які голосували проти, або не приймали участь у зборах, відмовлялися підписувати статут в новій редакції.
Слід також зазначити, що у статті про статут Товариства не вказано про можливість діяльності Товариства на підставі модельного статуту. Проте, відповідно до ст. 31 до компетенції загальних зборів учасників віднесено питання прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту.
Зміна учасника товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю (ст.20-21)
Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.
Учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі. Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства.
Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на тридцять перший день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов’язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.
Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника товариства (ст.23)
Законом по новому врегульоване вказане питання. Тепер у разі смерті або припинення учасника частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства. Статутом товариства може бути передбачено, що у разі смерті або припинення учасника до його спадкоємця чи правонаступника не переходить частка учасника товариства або, що спадкоємець чи правонаступник може вступити до товариства у випадках та в порядку, встановленому статутом (ст.25).
У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізичної особи чи припинення учасника – юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та, якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов’язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.
Вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю (ст.25)
Законом змінено порядок виходу учасників товариства в залежності від розміру їх частки.
Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.
Органи управління товариством (ст.29-41)
Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Законодавець нарешті законодавчо врегулював створення на товариствах наглядової ради. Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Порядок діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів і порядок їх обрання, у тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди членів наглядової ради, а також порядок обрання та припинення їхніх повноважень визначаються статутом товариства. Наглядовій раді товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників, крім віднесених до виключної компетенції загальних зборів учасників.
Виконавчий орган товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю (ст.40)
Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови — «генеральний директор», якщо статутом не передбачені інші назви. Статутом може бути передбачено обрання членів виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку.
Статутом товариства можуть встановлюватися обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства. Порушення вимог цієї частини головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним цивільно-правового або трудового договору (контракту).
Товариство з додатковою відповідальністю (ст.57)
Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства з додатковою відповідальністю і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним з них вкладу.
У разі визнання банкрутом одного з учасників товариства з додатковою відповідальністю його відповідальність за зобов’язаннями товариства з додатковою відповідальністю розподіляється між іншими учасниками цього товариства пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі.
До товариств з додатковою відповідальністю застосовуються норми цього Закону щодо товариств з обмеженою відповідальністю, що не суперечать нормам цієї статті.
Коли почне діяти новий закон про товариства з з обмеженою та додатковою відповідальністю?
Згідно прикінцевих положень закон набирає чинності через 3 місяці з дня його опублікування, крім частини другої статті 23 цього Закону, яка набирає чинності через рік з дня набрання чинності цим Законом.
Що робити діючим товариствам з обмеженою та додатковою відповідальністю?
Протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Тобто, всі товариства повинні протягом року привести свої статути у відповідність із новим законом.
Приємно, що Товариства звільняються від сплати адміністративного збору за реєстрацію змін до статуту товариства у зв’язку з приведенням його у відповідність із цим Законом протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.
Юридична компанія «Слєсарєв і Погребняк» надає послуги з реєстрації підприємств та внесенні змін безпосередньо шляхом внесення в державний реєстр! Більше 10 років практики.
Запис на консультацію та реєстрацію за телефонами:
Юридичної компанії «Слєсарєв і Погребняк»,
Ксенія Третьякова
Також ми реєструємо нові ТОВ в Києві за 1 годину!